04.02.2015 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування (реєстр. № 1107). Текст законопроекту додається. Карта законопроекту доступна на порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=1107&skl=9 або за коротким посиланням http://goo.gl/3OjFKA .

Громадська організація «Громада Залізного Порту» з 2014 року є членом комітету з питань місцевої та регіональної політики Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Окрім того, я маю досвід законопроектної роботи та контактую з окремими Народними депутатами, їх помічниками, в тому числі з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який є головним по цьому законопроекту.

Це реальна можливість забезпечити безперешкодний доступ до узбережжя моря всіх громадян України (гостей курортного селища), а не тільки обмежуючись місцевими жителями. Потрібно зрозуміти, що не враховано законопроектом і які можуть бути перешкоди у нашої сільської ради при демонтажі огорож, що заважають вільному проходу до моря. Зокрема, в забезпеченні проходу до моря з вулиць Дем’яна Бідного та Богдана Хмельницького через території або по межі територій пансіонатів Кристал, Дельфін і Маяк.

Прошу контактувати зі мною щодо внесення пропозицій та доповнення до законопроекту. Телефон (067)457-54-23, e-mail capital@rudnyckyj.com поштова адреса в Києві: ….

 

З повагою,

Голова Ради

громадської організації

Громада Залізного Порту       ________________________   Рудницький Є.А.

 

Додаток

Проект Закону України (реєстр. № 1107)

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування

Верховна Рада України постановляє:

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
  2. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):

1) частину другу статті 47 доповнити реченням такого змісту:

«Не допускається обмеження загального водокористування, зокрема заборона купання та плавання на човнах, у зв’язку з наданням земель прибережних захисних смуг (пляжної зони) в користування юридичним або фізичним особам.»;

2) у статті 88:

частину тринадцяту викласти у такій редакції

«Громадянам забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. Перешкоджання такому доступу (в тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) на землях прибережних захисних смуг, наданих в користування, чи справляння за нього плати є підставою для припинення права користування землями прибережних захисних смуг.»;

частину чотирнадцяту доповнити реченням такого змісту:

«Перешкоджання проходу вздовж берега моря, морської затоки чи лиману (в тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) чи справляння за нього плати є підставою для припинення права користування пляжною зоною»;

3) частину третю статті 110 доповнити пунктом 15 такого змісту:

«15) обмеженні безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування крім випадків, передбачених цим Кодексом.».

  1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р.,№ 3-4, ст.27):

1) статтю 60 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. Перешкоджання такому доступу на земельних ділянках прибережних захисних смуг, наданих в користування(в тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій), або справляння за нього плати є підставою для припинення права на користування зазначеними земельними ділянками.».

2) статтю 61 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. У прибережних захисних смугах не допускається влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя річок, водойм та островів у випадках, не передбачених статтею 60 цього Кодексу. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їх власниками (особами, що їх встановили) протягом десяти днів після одержання письмової вимоги органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, а також можуть бути самостійно демонтовані органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами або громадянами. Видатки відповідного місцевого бюджету, витрати юридичних осіб та громадян, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їх власниками (особами, що їх встановили).»

3) статтю 62 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг не допускається влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у випадках, не передбачених статтею 60 цього Кодексу. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їх власниками (особами, що їх встановили) протягом десяти днів після одержання письмової вимоги органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, а також можуть бути самостійно демонтовані органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами або громадянами. Видатки відповідного місцевого бюджету, витрати юридичних осіб та громадян, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їх власниками (особами, що їх встановили).»

  1. Статтю 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст.1122) доповнити частиною другою такого змісту:

«Обмеження безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування крім випадків, передбачених законом. –

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб у – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. »

  1. Пункт «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170: 2003 р., №45, ст. 360) доповнити підпунктом 13 такого змісту:

«13) забезпечення відповідно до закону безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.».

  1. Статтю 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190) доповнити пунктом 11 такого змісту:

«11) забезпечує відповідно до закону безперешкодний і безоплатний доступу громадян до узбережжя водних об’єктів та островів для загального водокористування.».

ІІ. Прикінцеві положення

  1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
  2. Огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності цим Законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів у випадках, не передбачених законом, підлягають демонтажу протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Голова Верховної Ради

           України