Озирніться! Наш край прекрасний і багатий. У нас є все, щоб ми могли жити щасливо і процвітати. Чудова природа, родючі землі, ласкаве море і ми – вільні, працьовиті люди, що живуть на своїй землі.

Як ми змогли допустити, щоб це благодатне місце стало таким, як зараз? Дороги розбиті, вулиці не освітлюються, водопровід давно пора міняти. Набережна недобудована, хвилерізи руйнуються. Сміття не збирається, не вивозиться і не переробляється, а каналізаційними стоками ми отруюємо нашу землю. Забудова селища ведеться хаотично, з серйозними порушеннями, які в майбутньому можуть привести до великої біди.

Адже подібне вже траплялося, не дай Бог пожежа і пансіонат в першій лінії згорає дотла навіть не тому, що пожежна машина туди не проїде – її просто немає. Вдумайтеся, навпроти Кристалу третя частина селища взагалі відрізана від моря! У наш дім прийшли чужі люди і незаконно окупували рідний берег, позбавивши нас найважливішого – моря. І що ж ми?

А ми скаржимося, що молодь полишає Залізний Порт і, одночасно дивимося, як наша єдина школа поступово розсипається від старості. У наших дітей і онуків вкрали дитячий садочок, і вже зовсім скоро у нас всіх … не вкрадуть – ми віддамо самі! саму можливість щось змінити. Не об’єднавшись зараз, ми мовчки дозволимо в рамках територіальної реформи передати право приймати рішення в Бехтери …

Чого ми чекаємо? На кого ми сподіваємося? Київ далеко, і він не вирішить наших проблем. Наші чиновники не навчаться заробляти гроші в бюджет селища і не перестануть працювати тільки на себе. Це давно зрозуміло. Ми спостерігаємо їх повну некомпетентність за наш рахунок вже більше 20 років. Досить чекати, пора діяти!

Ми можемо все змінити. Якщо ми об’єднаємося, то нам по силам перетворити Залізний Порт в процвітаючий курорт європейського рівня вже в найближчі 10 років. Так, буде непросто, але правильно використовуючи ресурси громади, ми всі зможемо змінити для блага нас і наших гостей. Це – реально. І якщо так змогли зробити люди, що живуть в курортних селах схожих на наше в Іспанії, Греції чи Італії, то і ми зможемо.

Але для цього, ми повинні звільнитися від корупції та кругової поруки у владі. Для цього в сільраду повинні прийти зовсім нові не заплямовані люди. Люди з новим мисленням, новими намірами, новими рішеннями. Такі люди є, але нам потрібна ваша підтримка!

Нам всім потрібно зрозуміти всього кілька простих речей. Разом, ми – сила. Ми можемо і повинні вирішувати самі, як нам жити на своїй землі. Те, як ми живемо, тільки на нашій відповідальності. І тільки ми можемо все змінити. Адже це нам робити вибір – залишиться Залізний Порт в середньовічному минулому або вступить в новий час.

Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая!
Тарас Шевченко


Железный Порт: прошлое или будущее?

Выбирать Вам!

Оглянитесь! Наш край прекрасный и богатый. У нас есть все, чтобы мы могли жить счастливо и процветать. Великолепная природа, плодородные земли, ласковое море и мы – свободные, работящие люди, живущие на своей земле.

Как мы смогли допустить, чтобы это благодатное место стало таким, как сейчас? Дороги разбиты, улицы не освещаются, водопровод давно пора менять. Набережная недостроенная, волнорезы рушатся. Мусор не собирается, не вывозится и не перерабатывается, а канализационными стоками мы отравляем нашу землю. Застройка поселка ведется хаотично, с серьезными нарушениями, которые в будущем могут привести к большой беде.

Ведь подобное уже случалось, не дай Бог пожар и пансионат в первой линии сгорает дотла даже не потому, что пожарная машина туда не проедет – ее просто нет. Вдумайтесь, напротив Кристалла третья часть поселка вообще отрезана от моря! К нам в дом пришли чужие люди и незаконно оккупировали родной берег, лишив нас самого важного – моря. И что же мы?

А мы жалуемся, что молодежь покидает Железный Порт и, одновременно смотрим, как наша единственная школа постепенно рассыпается от старости. У наших детей и внуков украли детский сад, и уже совсем скоро у нас всех… не украдут – мы отдадим сами! саму возможность что-то изменить. Не объединившись сейчас, мы молча позволим в рамках территориальной реформы передать право принимать решения в Бехтеры…

Чего мы ждем? На кого мы надеемся? Киев далеко, и он не решит наших проблем. Наши чиновники не научаться зарабатывать деньги в бюджет поселка и не перестанут работать только на себя. Это давно понятно. Мы наблюдаем их полную некомпетентность за наш счет уже больше 20 лет. Хватит ждать, пора действовать!

Мы можем все изменить. Если мы объединимся, то нам по силам превратить Железный Порт в преуспевающий курорт европейского уровня уже в ближайшие 10 лет. Да, будет непросто, но правильно используя ресурсы громады, мы все сможем изменить для блага нас и наших гостей. Это – реально. И если так смогли сделать люди, живущие в курортных селах похожих на наше в Испании, Греции или Италии, то и мы сможем.

Но для этого, мы должны освободиться от коррупции и круговой поруки во власти. Для этого в сельсовет должны прийти совсем новые не запятнанные люди. Люди с новым мышлением, новыми намерениями, новыми решениями. Такие люди есть, но нам нужна ваша поддержка!

Нам всем нужно понять всего несколько простых вещей. Вместе, мы – сила. Мы можем и должны решать сами, как нам жить на своей земле. То, как мы живем, только в нашей ответственности. И только мы можем все изменить. Ведь это нам делать выбор – останется Железный Порт в средневековом прошлом или вступит в новое время.

 

Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая!
Тарас Шевченко