Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Жителі села стають територіальною громаду тоді, коли вони за Конституцією України розуміють, що їх об’єднує не лише спільне проживання на конкретній території, але й спільна власність, вони відчувають відповідальність і чинять відповідні спільні дії.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через орган місцевого самоврядування – сільську раду та її виконавчі органи.

(Стаття 140. Конституції України)

Територіальна громада села безпосередньо або через утворений нею орган місцевого самоврядування управляє майном, що є в комунальній власності; затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання; затверджує бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролює їх виконання; встановлює місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечує проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

(Стаття 143. Конституції України)